гіллячка
ГІЛЛЯ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гілля́ка.
На самий верх на гіллячці Стала.. в серце коле! Подивилась на всі боки Та й лізе додолу (Шевч., І, 1951, 6);
Огонь, весело потріскуючи, скакав по сухих соснових гіллячках (Коз., Зол. грамота, 1939, 77);
*Образно. Вітряне дитинство зникло за горами, Ми ж були гіллячками, стали яворами! (Мал., І, 1956, 230).
Словник української мови (СУМ-11)