гіллячка

Гілля́чка, -чки, -чці; -ля́чки́, -чо́к

Значення в інших словниках

1. гіллячка — гілля́чка іменник жіночого роду від: гілка * Але: дві, три, чотири гілля́чки  Орфографічний словник української мови
2. гіллячка — -и, ж. Зменш.-пестл. до гілляка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гіллячка — ГІЛЛЯ́ЧКА, и, ж. Зменш. до гілля́ка. Горою цвіт синій і жовтий укривав кожду гіллячку дрібними човенцями в повздовжні рядочки (Л. Мартович); Соломія вхопила за гіллячки, Остап придержав пліт – і обоє вискочили на берег, втомлені й мокрі (М.  Словник української мови у 20 томах
4. гіллячка — див. гілка  Словник синонімів Вусика
5. гіллячка — ГІЛЬЦЕ́ (весільне дерево), ГІ́ЛЛЯЧКО, ВИЛЬЦЕ́ (ВІЛЬЦЕ́). Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють, і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І.  Словник синонімів української мови
6. гіллячка — ГІЛЛЯ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гілля́ка. На самий верх на гіллячці Стала.. в серце коле! Подивилась на всі боки Та й лізе додолу (Шевч., І, 1951, 6); Огонь, весело потріскуючи, скакав по сухих соснових гіллячках (Коз., Зол.  Словник української мови в 11 томах
7. гіллячка — Гіллячка, -ки ж. ум. отъ і. гілля.  Словник української мови Грінченка