гіпюр
ГІПЮ́Р, у, ч. Сорт мережива з опуклим узором.
Розчервоніла коло печі Уляна ступає поруч Карпа, в тісній кофті з рожевого гіпюру (Кучер, Трудна любов, 1960, 163).
Словник української мови (СУМ-11)ГІПЮ́Р, у, ч. Сорт мережива з опуклим узором.
Розчервоніла коло печі Уляна ступає поруч Карпа, в тісній кофті з рожевого гіпюру (Кучер, Трудна любов, 1960, 163).
Словник української мови (СУМ-11)