1. Словник української мови в 11 томах

гіпюр

ГІПЮ́Р, у, ч. Сорт мережива з опуклим узором.

Розчервоніла коло печі Уляна ступає поруч Карпа, в тісній кофті з рожевого гіпюру (Кучер, Трудна любов, 1960, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпюр — гіпю́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіпюр — -у, ч. Сорт мережива з опуклим узором; різновид тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіпюр — ГІПЮ́Р, у, ч. Вид мережива з опуклим узором. Розчервоніла коло печі Уляна ступає поруч Карпа в тісній кофті з рожевого гіпюру (В. Кучер); Гіпюр відзначається м'якістю та еластичністю, він є незамінним для виготовлення вечірніх нарядів... Словник української мови у 20 томах
  4. гіпюр — гіпю́р (франц. guipure) сорт мережива з опуклим візерунком. Словник іншомовних слів Мельничука