гіпюр
гіпю́р
(франц. guipure)
сорт мережива з опуклим візерунком.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіпюр — гіпю́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гіпюр — -у, ч. Сорт мережива з опуклим узором; різновид тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіпюр — ГІПЮ́Р, у, ч. Вид мережива з опуклим узором. Розчервоніла коло печі Уляна ступає поруч Карпа в тісній кофті з рожевого гіпюру (В. Кучер); Гіпюр відзначається м'якістю та еластичністю, він є незамінним для виготовлення вечірніх нарядів... Словник української мови у 20 томах
- гіпюр — ГІПЮ́Р, у, ч. Сорт мережива з опуклим узором. Розчервоніла коло печі Уляна ступає поруч Карпа, в тісній кофті з рожевого гіпюру (Кучер, Трудна любов, 1960, 163). Словник української мови в 11 томах