гіпюр

гіпю́р

-у, ч.

Сорт мережива з опуклим узором; різновид тканини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпюр — гіпю́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіпюр — ГІПЮ́Р, у, ч. Вид мережива з опуклим узором. Розчервоніла коло печі Уляна ступає поруч Карпа в тісній кофті з рожевого гіпюру (В. Кучер); Гіпюр відзначається м'якістю та еластичністю, він є незамінним для виготовлення вечірніх нарядів... Словник української мови у 20 томах
  3. гіпюр — гіпю́р (франц. guipure) сорт мережива з опуклим візерунком. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гіпюр — ГІПЮ́Р, у, ч. Сорт мережива з опуклим узором. Розчервоніла коло печі Уляна ступає поруч Карпа, в тісній кофті з рожевого гіпюру (Кучер, Трудна любов, 1960, 163). Словник української мови в 11 томах