гіпюр
гіпю́р
-у, ч.
Сорт мережива з опуклим узором; різновид тканини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіпюр — гіпю́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гіпюр — ГІПЮ́Р, у, ч. Вид мережива з опуклим узором. Розчервоніла коло печі Уляна ступає поруч Карпа в тісній кофті з рожевого гіпюру (В. Кучер); Гіпюр відзначається м'якістю та еластичністю, він є незамінним для виготовлення вечірніх нарядів... Словник української мови у 20 томах
- гіпюр — гіпю́р (франц. guipure) сорт мережива з опуклим візерунком. Словник іншомовних слів Мельничука
- гіпюр — ГІПЮ́Р, у, ч. Сорт мережива з опуклим узором. Розчервоніла коло печі Уляна ступає поруч Карпа, в тісній кофті з рожевого гіпюру (Кучер, Трудна любов, 1960, 163). Словник української мови в 11 томах