гіпюр

гіпю́р

-у, ч.

Сорт мережива з опуклим узором; різновид тканини.

Значення в інших словниках

1. гіпюр — гіпю́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гіпюр — ГІПЮ́Р, у, ч. Вид мережива з опуклим узором. Розчервоніла коло печі Уляна ступає поруч Карпа в тісній кофті з рожевого гіпюру (В. Кучер); Гіпюр відзначається м'якістю та еластичністю, він є незамінним для виготовлення вечірніх нарядів...  Словник української мови у 20 томах
3. гіпюр — гіпю́р (франц. guipure) сорт мережива з опуклим візерунком.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. гіпюр — ГІПЮ́Р, у, ч. Сорт мережива з опуклим узором. Розчервоніла коло печі Уляна ступає поруч Карпа, в тісній кофті з рожевого гіпюру (Кучер, Трудна любов, 1960, 163).  Словник української мови в 11 томах