дворяночка
ДВОРЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дворя́нка.
Заводив [бандурист] жартівливу Або глибоко жарт влучав, Коли дворяночку пестливу Бичем нещадним він шмагав (Рильський, III, 1961, 136).
Словник української мови (СУМ-11)ДВОРЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дворя́нка.
Заводив [бандурист] жартівливу Або глибоко жарт влучав, Коли дворяночку пестливу Бичем нещадним він шмагав (Рильський, III, 1961, 136).
Словник української мови (СУМ-11)