двоїння
ДВОЇ́ННЯ, я, с. Дія за знач. двої́ти і стан за знач. двої́тися.
Дитину, що захворіла на дифтерію, уражає також тимчасовий параліч очних м’язів (двоїння в очах) (Шк. гігієна, 1954, 309).
∆ Двої́ння па́ру — переорювання пару.
Словник української мови (СУМ-11)