двоїсто

ДВОЇ́СТО, рідко. Присл. до двої́стий 1.

Не знайшов [Бальзак] у собі мужності відкинути її пропозицію. Сказати «ні» він не наважився, замість відмови він двоїсто сказав: — Дякую за запрошення. Я подумаю (Рибак, Помилка.., 1956, 206).

Значення в інших словниках

1. двоїсто — двої́сто прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. двоїсто — рідко. Присл. до двоїстий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови