двоїстість

ДВОЇ́СТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. двої́стий 1.

Іван Муха.. уособлює дрібнобуржуазну двоїстість і нерішучість середнього селянства (Іст. укр. літ., II, 1956, 439);

Вона рано збагнула, що живе в атмосфері двоїстості, Одне говорилося для годиться, для людей, інше — при зачинених дверях (Жур., Вечір.., 1958, 209).

Значення в інших словниках

1. двоїстість — двої́стість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. двоїстість — -тості, ж. Властивість за знач. двоїстий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови