дерев’яччя

ДЕРЕВ’Я́ЧЧЯ, я, с., розм., зневажл. Збірн. до де́рево 2;

// Вироби з дерева.

— І з дерев’яччям пізнали мене? — Марко стукнув костурами об долівку (Стельмах, Правда.., 1961, 221).