дзюркотання

ДЗЮРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзюркота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Так удова й заснула, дослухаючись мовби до дзюркотання весняного струмочка-бурчака (Барв., Опов.., 1902, 308).

Значення в інших словниках

1. дзюркотання — дзюркота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дзюркотання — -я, с. Дія за знач. дзюркотати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дзюркотання — див. звучання  Словник синонімів Вусика