диван
ДИВА́Н, а, ч. Рід великих м’яких меблів для сидіння і лежання.
Вони сиділи на м’якому дивані коло невеличкого столика (Мирний, III, 1954, 274);
Ігнатьєв, інженер і винахідник, лежав на довгому, оббитому волохатою рубчастою матерією дивані обличчям вниз (Собко, Справа.., 1959, 41).
Словник української мови (СУМ-11)