Словник української мови в 11 томах

дипломатика

ДИПЛОМА́ТИКА, и, ж. Один із розділів джерелознавства, що вивчає походження, структуру і зміст актових джерел з метою встановлення їхньої автентичності, часу складання тощо.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дипломатика — диплома́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дипломатика — -и, ж. Один із розділів джерелознавства, що вивчає походження, структуру і зміст актових джерел з метою встановлення їхньої автентичності, часу складання тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дипломатика — диплома́тика (франц. diplomatique, від грец. δίπλωμα – лист, документ) допоміжна історична дисципліна, що вивчає походження, форму й зміст актових джерел (офіційних і приватних).  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дипломатика — Допоміжна історична дисципліна, що вивчає автентичність, правний стан і умови виникнення давніх, переважно середньовічних документів.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. дипломатика — Диплома́тика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)