добровольчий

ДОБРОВО́ЛЬЧИЙ, а, е. Прикм. до доброво́лець.

Давидов зв’язався з селянськими добровольчими загонами і з їх підтримкою почав успішно діяти в тилу французів (Іст.СРСР, II, 1957, 118).

Значення в інших словниках

1. добровольчий — доброво́льчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. добровольчий — -а, -е. Прикм. до доброволець.  Великий тлумачний словник сучасної мови