додомоньку

ДОДО́МОНЬКУ, присл., нар.-поет. Пестл. до додо́му.

Ходімо, каже, у свій гай, ..Ходім додомоньку, дитино (Шевч., II, 1953, 316);

— Я вас залишу, а сам піду додомоньку (Автом., Щастя.., 1959, 127).

Значення в інших словниках

1. додомоньку — додо́моньку прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. додомоньку — див. додомку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. додомоньку — Додо́моньку, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)