дозвільно
ДОЗВІ́ЛЬНО, присл. Вільно, без будь-яких обмежень; привільно.
Як дозвільно було йому і всім у цьому полі! (Скл., Святослав, 1959, 175);
Людському роду і дикому звірю [звіру] дає [земля] існування, Пашу тварині усій постачає, щоб сита і буйна В світі дозвільно жила (Зеров, Вибр., 1966, 188).
Словник української мови (СУМ-11)