долюблювати
ДОЛЮ́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ДОЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех., перев. із запереч. н е, розм. Те саме, що люби́ти.
Правда, він не був такий гарний хлопець, як Михайло, його й не дуже долюблювали (Коб., II, 1956, 13);
Молокан, видимо, не зовсім долюблював дубуваті узбецькі дині (Ле, Міжгір’я, 1953, 343)
Словник української мови (СУМ-11)