донехочу
ДОНЕ́ХОЧУ, присл., розм. Те саме, що доне́схочу.
І ну щипать лиця. Нащипала [дівчина] донехочу і сіла (Свидн., Люборацькі, 1955, 12).
Словник української мови (СУМ-11)ДОНЕ́ХОЧУ, присл., розм. Те саме, що доне́схочу.
І ну щипать лиця. Нащипала [дівчина] донехочу і сіла (Свидн., Люборацькі, 1955, 12).
Словник української мови (СУМ-11)