доповнення
ДОПО́ВНЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. допо́внити.
Для доповнення серії наших оповідань на галицьких діалектах подаємо тут оповідання з гуцульського життя (Фр., XVI, 1955, 34).
2. Те, що доповнює що-небудь, виступає додатком до чогось.
Питання одне на порядку денному, доповнень і змін не вніс ніхто (Шер., Дорога.., 1957, 12).
Словник української мови (СУМ-11)