дорого

ДОРО́ГО; вищ. ст. дорожче. Присл. до дорогий 1.

Вона була сердита, що так дорого досталася їй свита (Панас Мирний, II, 1954, 155).

Значення в інших словниках

1. дорого — до́рого прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дорого — Присл. до дорогий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови