досукати —
досука́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
досукати —
досучу, досучиш і досукаю, досукаєш, док., досукувати, -ую, -уєш, недок., перех. Закінчувати сукати; сукати до кінця, до певної межі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
досукати —
Досукати см. досукувати.
Словник української мови Грінченка