Словник української мови Грінченка

досукати

Досукати

см. досукувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. досукати — досука́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. досукати — досучу, досучиш і досукаю, досукаєш, док., досукувати, -ую, -уєш, недок., перех. Закінчувати сукати; сукати до кінця, до певної межі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. досукати — ДОСУКА́ТИ див. досу́кувати.  Словник української мови в 11 томах