досукати

досука́ти

досучу, досучиш і досукаю, досукаєш, док., досукувати, -ую, -уєш, недок., перех.

Закінчувати сукати; сукати до кінця, до певної межі.

Значення в інших словниках

1. досукати — досука́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. досукати — ДОСУКА́ТИ див. досу́кувати.  Словник української мови в 11 томах
3. досукати — Досукати см. досукувати.  Словник української мови Грінченка