дренькати
ДРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Створювати, видавати дзвінкі, короткі, тремтячі звуки.
Спочатку чули [браття], як стара шасталася по хаті, стогнала, дренькала якимись посудинами, але по якімсь часі все утихло (Фр., VIII, 1952, 197).
Словник української мови (СУМ-11)