дрочити
ДРОЧИ́ТИ, дрочу́, дро́чиш, недок., перех., розм. Викликати в кого-небудь гнів, роздратування; дратувати.
[Готліб:] Ой. не дрочи мене! гадюко! (Л. Укр., IV, 1954. 257).
Словник української мови (СУМ-11)ДРОЧИ́ТИ, дрочу́, дро́чиш, недок., перех., розм. Викликати в кого-небудь гнів, роздратування; дратувати.
[Готліб:] Ой. не дрочи мене! гадюко! (Л. Укр., IV, 1954. 257).
Словник української мови (СУМ-11)