дрочити
(-чу, -чиш) недок.; мол., жрм, крим. Займатися онанізмом. Виродок, який ненавидить всіх і все, дрочить в кулак, розглядаючи розвішані в себе в кімнаті еротичні картинки з фільму "Без чувства" (Синопсис станіславський необов'язковий); Взагалі, стежити за людиною, коли вона їсть, — це просто свинство, це те саме, що підглядати, коли дрочать (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 168; СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 291.
Короткий словник жарґонної лексики української мови