дудоніти

ДУДОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, недок. Підсил. до дудні́ти.

Десь і сьогодні біля Вербки дудоніли кулемети, і коні без вершників забігали аж в берегівські ліси (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 253);

Чиїсь кроки дудонять у другому кінці коридора (Вільде, Повнол. діти, 1960, 196)

Значення в інших словниках

1. дудоніти — дудоні́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дудоніти — -ню, -ниш, недок. Підсил. до дудніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дудоніти — ГУДІ́ТИ (видавати протяжні низькі звуки), ГУСТИ́, ГУГОТІ́ТИ, ГУГОНІ́ТИ, ГУГНИ́ТИ (ГУГНІ́ТИ) розм.; СТУГОНІ́ТИ, ДУДНІ́ТИ, ДУДОНІ́ТИ підсил., ДУДІ́ТИ розм. (глухо); РЕВІ́ТИ, РЕВТИ́ (сильно); ФУ́РКАТИ, ФУРЧА́ТИ, ФУРКОТІ́ТИ підсил., ФУРКОТА́ТИ підсил. (перев.  Словник синонімів української мови