дівчачур
ДІВЧАЧУ́Р, а, ч., розм. Той, хто захоплюється дівчатами.
Ось бородатий Ляйєр, завзятий дівчачур, філософ жіночих шовкових панчіх і сорочок (Кол., На фронті.., 1959, 6).
Словник української мови (СУМ-11)ДІВЧАЧУ́Р, а, ч., розм. Той, хто захоплюється дівчатами.
Ось бородатий Ляйєр, завзятий дівчачур, філософ жіночих шовкових панчіх і сорочок (Кол., На фронті.., 1959, 6).
Словник української мови (СУМ-11)