діелектрик

ДІЕЛЕ́КТРИК, а, ч. Матеріал з дуже малою питомою електропровідністю; непровідник, ізолятор.

Серед металів, які добре проводять електричний струм, і діелектриків, що зовсім його не проводять, знаходиться велика група напівпровідників (Наука .., 8, 1960, 19).

Значення в інших словниках

1. діелектрик — діеле́ктрик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. діелектрик — -а, ч. Матеріал з дуже малою питомою електропровідністю; непровідник, ізолятор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діелектрик — Речовина, яка практично не пропускає електричного струму (напр., ебоніт, скло, порцеляна).  Універсальний словник-енциклопедія
4. діелектрик — ІЗОЛЯ́ТОР (речовина, що не проводить електричного струму), ДІЕЛЕ́КТРИК, НЕПРОВІДНИ́К. Вона (слюда) широко застосовується в техніці як надійний ізолятор (з газети); У звичайних умовах сірка — діелектрик, а в екстремальних..  Словник синонімів української мови