ділянка
ДІЛЯ́НКА, и, ж.
1. Окрема частина земельної площі, використовувана з якоюсь метою, виділена за якою-небудь ознакою.
Яка ланка, така й ділянка (Укр.. присл.., 1955, 359);
Ліс складається, як правило, з окремих ділянок, які розрізняються своїм складом, ..віком або іншими ознаками (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956,17);
Бригада кінчає розчищати стару ділянку каучуконосів, водночас досіває нову (Вол., Сади.., 1950,135);
// Частина поверхні, площі чого-небудь.
Вся шкіра, як і кожна найменша її ділянка, тісно зв’язана з усім організмом.., обміном речовин (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 6);
При цьому кладуть грілку на ділянку шлунка (Лікар. рослини.., 1958, 104);
// Відрізок чого-небудь, що має протяжність.
На східній ділянці кордону була тривога (Чорн., Визвол. земля, 1959, 210);
// Частина фронту, що є місцем дії якого-небудь військового з’єднання.
Артилерія била по вузькій ділянці (Трип., Дорога.., 1944, 14).
2. перен. Галузь, сфера якої-небудь діяльності.
В рішеннях XX з’їзду КПРС застосування електронних цифрових машин розглядається як одна з передових ділянок боротьби за науковий і технічний прогрес (Наука.., 12, 1957, 11);
На жаль, в ділянці збирання і вивчення робітничого фольклору у нас зроблено ще мало (Рильський, III, 1956, 146).
Словник української мови (СУМ-11)