дімочок

ДІМО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до дімо́к.

Навкруги дімочки гарні, чистенькі, наче.. куплені в крамниці дитячих іграшок (Коцюб., III, 1956, 272);

У Каленика Романовича фруктових дерев не було перед дімочком (Сенч., На Бат. горі, 1960, 26).

Значення в інших словниках

1. дімочок — дімо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дімочок — -чка, ч. Зменш. до дімок.  Великий тлумачний словник сучасної мови