жальце

ЖАЛЬЦЕ́, я́, с. Зменш.-пестл. до жа́ло́.

Скоро занюхає [бджола-сторож] чужу бджолу порожню, так зараз викидає.. Тоді її голодну гостю жальцем у спину: «Не лізь, вража дочко, до чужого улія» (Март., Тв., 1954, 313);

*Образно. Петро аж зіщулився від цих слів. Який же язичок у його коханої! Все життя тепер він буде відчувати його жальце (Чаб., Тече вода.., 1961, 178).

Значення в інших словниках

1. жальце — жальце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири жальця́  Орфографічний словник української мови
2. жальце — -я, с. Зменш.-пестл. до жало.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жальце — див. вістря  Словник синонімів Вусика
4. жальце — Жальце́, -льця́, -льцю́; жа́льця, жа́лець  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. жальце — Жальце, -ця с. ум. отъ жало.  Словник української мови Грінченка