женіння
ЖЕНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. жени́тися.
— Ми вже старі, тобі треба початок зробити із женінням (Коб., III, 1956, 482);
При згадці про женіння Альоша хмуриться, невдоволено наморщує лоба: він проти цього (Гончар, Таврія.., 1957, 360).
Словник української мови (СУМ-11)