Словник української мови в 11 томах

жупанина

ЖУПАНИ́НА, и, ж., заст., розм. Те саме, що жупа́н 2.

То сяк, то так Придбав сірома грошенят, Одежу справив, жупанину (Шевч., II, 1953, 50);

У Петра жупанина, як він казав, хоч і давня, але носив її тільки в празник (Кос., Новели, 1962, 67).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. жупанина — жупани́на іменник жіночого роду жупан розм., рідко  Орфографічний словник української мови
  2. жупанина — -и, ж., заст., розм. Те саме, що жупан 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жупанина — ЖУПА́Н (старовинний верхній чоловічий сукняний одяг), КАПТА́Н, О́ХАБЕНЬ, ЖУПАНИ́НА розм., КАФТА́Н діал., КАФТАНИ́НА діал. Несміливо заглядав у двері високий бородатий рудий купець у довгому жупані (А.  Словник синонімів української мови