завідування

ЗАВІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. заві́дувати.

Вони прикидали, кого призначити бригадирами, намічали ланкових, підшукували чоловіка на завідування господарством (Скл., Хазяїни, 1948, 77);

[Аркадій:] Я вирішив Платона з завідування зняти і залишити просто хірургом (Корн., І, 1955, 120).

Значення в інших словниках

1. завідування — заві́дування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. завідування — -я, с. 1》 Дія за знач. завідувати. 2》 спец. Те, чим завідують, що перебуває в чиєму-небудь службовому підпорядкуванні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завідування — Заві́дування, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. завідування — Заві́дування, -ня с. 1) Провѣдываніе. 2) Отвѣдываніе.  Словник української мови Грінченка