загугнявити

ЗАГУГНЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. загугня́влять; док., розм. Почати гугнявити.

Варивон змовницьки підморгнув Дмитрові волохатою бровою і низько, точнісінько, як їхній дячок, загугнявив: — Господу помо-о-о-лимся! (Стельмах, II, 1962, 271).

Значення в інших словниках

1. загугнявити — загугня́вити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. загугнявити — -влю, -виш; мн. загугнявлять; док., розм. Почати гугнявити.  Великий тлумачний словник сучасної мови