задумливість

ЗАДУ́МЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. заду́мливий.

Задумані хлопці, задумані й дівчата, і ця задумливість робить їх мовби дорослішими (Гончар, Тронка, 1963, 142);

*Образно. Задумливості річка молода Мене гойдає на погожій хвилі (Рильський, II, 1956, 199).

Значення в інших словниках

1. задумливість — заду́мливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. задумливість — -вості, ж. Властивість за знач. задумливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови