закалець

ЗАКА́ЛЕЦЬ, льця, ч. Непористий, глевкий шар хліба чи якогось печива над нижньою шкуринкою.

Хліб вийшов липкий, з закальцем на два пальці (Н.-Лев., II, 1956, 302);

Щоб уникнути закальця тіста при випіканні, перше ніж покласти повидло або якийсь інший фарш, тісто зверху посипають тонким шаром тертої черствої булки (Укр. страви, 1957, 343).

Значення в інших словниках

1. закалець — зака́лець іменник чоловічого роду гливкий шар хліба над верхньою шкуринкою  Орфографічний словник української мови
2. закалець — див. хліб  Словник синонімів Вусика
3. закалець — -льця, ч. Непористий, глевкий шар хліба чи якогось печива над нижньою шкуринкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. закалець — зака́лець кул. невипечене глевке тісто (м, ср, ст): Закалець на пляцкови (Лучук)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. закалець — Зака́лець, -ка́льця[ю], -льцеві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. закалець — Закалець, -льця м. ум. отъ закал.  Словник української мови Грінченка