закалець
ЗАКА́ЛЕЦЬ, льця, ч. Непористий, глевкий шар хліба чи якогось печива над нижньою шкуринкою.
Хліб вийшов липкий, з закальцем на два пальці (Н.-Лев., II, 1956, 302);
Щоб уникнути закальця тіста при випіканні, перше ніж покласти повидло або якийсь інший фарш, тісто зверху посипають тонким шаром тертої черствої булки (Укр. страви, 1957, 343).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закалець — зака́лець іменник чоловічого роду гливкий шар хліба над верхньою шкуринкою Орфографічний словник української мови
- закалець — див. хліб Словник синонімів Вусика
- закалець — -льця, ч. Непористий, глевкий шар хліба чи якогось печива над нижньою шкуринкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закалець — зака́лець кул. невипечене глевке тісто (м, ср, ст): Закалець на пляцкови (Лучук) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- закалець — Зака́лець, -ка́льця[ю], -льцеві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закалець — Закалець, -льця м. ум. отъ закал. Словник української мови Грінченка