заплітати
ЗАПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., перех.
1. Розділивши волосся і т. ін. на окремі пасма, з’єднувати їх у косу.
Дівчата чешуть коси і заплітають майстерно у дрібушки з дукачами (Л. Укр., І, 1951, 441);
Дівчата заплели Онисі коси, поклали на голову стрічки, заквітчали всю голову квітками (Н.-Лев., III, 1956, 75);
Насипав [старшина] вівса такого, як снилось. Сухого із дзвоном, з пилком із ниви, І Сірко подумав: війна скінчилась, І завтра наводчик заплете йому гриву! (Мал., Звенигора, 1959, 144).
2. Те саме, що впліта́ти.
Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Шевч., II, 1953, 166);
[Оксана:] Умиюся і кіснички заплету. Ті, що ти любиш, — блакитні (Мороз, П’єси, 1959, 19).
3. Плетучи, виготовляти що-небудь.
— Добре! — каже дурень. — Заплітайте ж собі загони, а я собі заплету, і як увечері з поля приженуть скотину, то в чий загін піде, того вона й буде (Стор., І, 1957, 43);
Дівчата почали заплітати вінки й пускати їх у Почайну, щоб запитати в долі, чи судилося їм мати пару, а якщо судилось, то з якої дороги (Скл., Святослав, 1959, 178);
Дід там [у пасіці] заплів хижку з лози, Михайло покрив її соломою гарно (Вовчок, І, 1955, 381);
// Лагодити за допомогою плетіння.
На коліні він на одному стояв коло тину і, дірку лозою тут заплітаючи, все це бачив (Тич., І, 1957, 247);
Протоптані п’ятки і носочки в панчохах і носках, протерті рукава на ліктях.. та інші пошкоджені місця у в’язаних виробах можна заплітати крючком (В’язання.., 1957, 108).
4. Густо переплітаючись, вкривати що-небудь; обвивати.
Голі корені смерек заплітали стежки, вкриті верствою сухої глиці (Коцюб., II, 1955, 347);
*Образно. З самих Карпат котиться, гуде весняний шум і заплітає землю синіми стрічками струмків (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 222);
*У порівн. Дощ струмить свою прозору сітку, ніби все заплів блискучий дріт (Забіла, Поезії, 1963, 62);
// безос.
В кущах.. все павутинням заплело (Забіла, У.. світ, 1960, 46).
5. тільки док. Почати плести.
*Образно. Рідна пісня заплете розмову, У стареньких висушить сльозу (Мал., Серце.., 1959, 116).
Словник української мови (СУМ-11)