запоручитися

ЗАПОРУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док., рідко. Те саме, що поручи́тися.

Хто запоручиться, що шановний господар не наставив довкола шпиків із своєї вірної сторожі? (Смолич, І, 1958, 87).

Значення в інших словниках

1. запоручитися — -учуся, -учишся, док., рідко. Те саме, що поручитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запоручитися — запоручи́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. запоручитися — ГАРАНТУВА́ТИ (зобов'язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ (ЗАПЕ́ВНЮВАТИ), РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. — Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися.  Словник синонімів української мови