заручиновий
ЗАРУЧИНО́ВИЙ, а, е, діал. Стос. до заручин.
Вінок на її гарній артистичній голові походить від мене і в наш заручиновий вінок, замість персня (Коб., III, 1956, 400);
Після всіх церемоній гості й господарі засіли до столу, випили ще по добрій чарці, закусили і почали співати заручинової пісні (Гжицький, Опришки, 1962, 221).
Словник української мови (СУМ-11)