збезчещений

ЗБЕЗЧЕ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збезче́стити.

[Неофіт-раб:] Чи я забуду серед ваших зборів мою сумну, збезчещену господу? (Л. Укр., II, 1951, 237);

А того ж дня по обіді вітробалчани ховали забитих.. (одна сама на себе руки наклала — збезчещена, Скорякова Євменова найстарша дочка) (Головко, II, 1957, 361).

Значення в інших словниках

1. збезчещений — збезче́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. збезчещений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до збезчестити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збезчещений — Збезче́щений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)