збунтуватися

ЗБУНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся. Док. до бунтува́тися.

[Рябина:] Рахмілю! Радь, що робити.! Люди збунтувалися зовсім і вернули додому (Фр., IX, 1952, 73);

— Нема дурних,— відразу збунтувалася Мариня, —хай іде хтось сміливіший, бо я більше до Кремера не піду! (Вільде, Сестри.., 1958, 212);

*Образно. Мабуть, після такого обіду обов’язково збунтується печінка й пожене його в Трускавець (Руд., Остання шабля, 1959, 529).

Значення в інших словниках

1. збунтуватися — збунтува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. збунтуватися — див. хвилюватися  Словник синонімів Вусика
3. збунтуватися — -уюся, -уєшся. Док. до бунтуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. збунтуватися — БУНТУВА́ТИ (піднімати бунт, брати участь у бунті), БУНТУВА́ТИСЯ, ЗБУ́РЮВАТИСЯ, ВОРОХО́БИТИ розм. рідше, ВОРОХО́БИТИСЯ розм. рідко. — Док.: збунтува́ти, збунтува́тися, збу́ритися, зворохо́битися. — В Італії починається повстання проти австрійського ярма.  Словник синонімів української мови
5. збунтуватися — Збунтува́тися, -ту́юся, -єшся гл. Взбунтоваться. Збунтувалась Україна, пани і ляхи. Макс. (1834) 125.  Словник української мови Грінченка