збіч
ЗБІЧ, збо́чу, ч., діал. Схил.
На горі стоять будівлі, Вікнами на сонці сяють, А до них поміж дубами В’ються збочами стежки (Вирган, Квіт. береги, 1950, 166).
Словник української мови (СУМ-11)ЗБІЧ, збо́чу, ч., діал. Схил.
На горі стоять будівлі, Вікнами на сонці сяють, А до них поміж дубами В’ються збочами стежки (Вирган, Квіт. береги, 1950, 166).
Словник української мови (СУМ-11)