збіччя

ЗБІ́ЧЧЯ, я, с., діал. Схил.

Се кладовище велике, від церкви з гори збіччям аж у долину, кінчиться край бору (У. Кравч., Вибр., 1958, 389).

Значення в інших словниках

1. збіччя — збі́ччя іменник середнього роду схил діал.  Орфографічний словник української мови
2. збіччя — -я, с., діал. Схил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збіччя — СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С (ВКІС), СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Т рідше, ПОКА́Т (ПОКІ́Т) рідше, ЗБІЧ діал., ЗБІ́ЧЧЯ діал., СПО́ХІВ діал.; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), ВІ́ДКИД діал.  Словник синонімів української мови