здеревіти
ЗДЕРЕВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що здерев’яні́ти.
Відро скаменіло Мармором [мармуром] біленьким, Дівча здеревіло Явром [Явором] зелененьким (Рудан., Вибр., 1937, 74);
[Вояк:] Я згори хотів На нього коп’єм кинути, та де там! Рука мов здеревіла (Фр., IX, 1952, 266).
Словник української мови (СУМ-11)