здобиченька
ЗДОБИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до здо́бич 1, 2.
[Яким:] Козацькая наша доля — Могилонька в чистім полі, Козацькая здобиченька — У головках травиченька (Кроп., V, 1959, 164).
Словник української мови (СУМ-11)ЗДОБИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до здо́бич 1, 2.
[Яким:] Козацькая наша доля — Могилонька в чистім полі, Козацькая здобиченька — У головках травиченька (Кроп., V, 1959, 164).
Словник української мови (СУМ-11)